Форма входа
Читем онлайн Рекурсія - Крауч Блейк
Шрифт:
-
+
Интервал:
-
+
Закладка:
Сделать
День 90
Коли від початку діяльності групи минає три місяці, в газеті «Нью-Йорк Таймс» з’являється стаття з описом восьми місій і припущенням, що смерть невдатних убивць, шкільних стрільців і терориста-смертника — це результат роботи загадкової організації, якій доступні невідомі людству технології.
День 115Гелена лягла та вже майже заснула, коли хтось несамовито загупав у двері. Від цього стуку її серце мало не вистрибує з грудей.
Була б це її квартира, Гелена вдала б, що її немає вдома, і почекала б, поки невідомий візитер піде.
На жаль, вона живе під пильним наглядом, і замок у дверях уже відмикається.
Гелена підводиться з ліжка, накидає махровий халат і йде у вітальню. Вхідні двері відчиняються, і на порозі вона бачить Джона Шоу.
— Заходьте, не соромтеся, — припрошує Гелена.
— Перепрошую, що потурбував так пізно. — Шоу простує коридором і заходить у вітальню. — Симпатична квартирка.
Від Шоу сильно тхне бурбоном упереміш із корично-м’ятними льодяниками, які не можуть перебити запах алкоголю.
— Головне, що недорого, ну і так, усі вигоди.
Можна було б запропонувати йому пива чи ще чогось, та Гелена не робить цього.
Шоу сідає на один із м’яких табуретів за кухонною стійкою.
Гелена стоїть навпроти нього, відзначаючи подумки, що таким заклопотаним і засмученим його ще не бачила.
— Джоне, я чимось можу вам зарадити?
— Я знаю, ви завжди скептично ставилися до того, чим ми займаємося.
— Так і є.
— Але я радий, що ви не уникаєте контакту. Завдяки вам ми стаємо кращими. Ви мало мене знаєте, але я не завжди… послухайте, ви знайдете мені щось випити?
Гелена йде до холодильника, видобуває з нього пару пляшок з Бруклінської пивоварні, відкорковує.
Шоу надовго припадає до пляшки, тоді врешті каже:
— Я розробляю для військових різну хрінь, щоб вони убивали людей. Стояв біля витоків кількох по-справжньому паскудних технологій. Але останні місяці були найкращими за все моє життя. Щоночі, засинаючи, я думаю про нещастя, яким ми запобігли. Бачу обличчя врятованих та їхніх родичів. Згадую Дейзі Робінсон. Усіх їх згадую.
— Я знаю, ви намагаєтесь робити те, що, по-вашому, правильно.
— Я — точно. Можливо, вперше в житті. — Шоу знову припадає до пляшки. — Я нічого не казав команді, але на мене тиснуть люди, які сидять дуже високо.
— Як тиснуть?
— За колишні заслуги я гуляю на довгому повідку та з мінімальним наглядом. Але господарі нікуди не поділися. Не знаю, чи вони щось запідозрили, але я мушу звітувати перед ними.
— І чим будете крити? — питає Гелена.
— Є кілька різних способів. Можна створити програму в гарній обгортці, підсунути їм щось блискуче, але не пов’язане з нашим проектом. Так ми виграли б трохи часу. Найкращий спосіб — просто все їм розповісти.
— Ви не зможете цього зробити.
— Основна мета DARPA — проривні технології, що дозволять посилити національну безпеку. Звісно, на основі військових програм. Вони про все дізнаються, Гелено, це лише питання часу. Я не зможу вічно приховувати це від них.
— Що військові робитимуть із кріслом?
— Що робитимуть? Учора в Кандагарі потрапив у засідку взвод сто першої роти. Загинуло вісім морських піхотинців. Інформація про цей інцидент ще не розголошувалася. Минулого місяця під час нічних тренувальних польотів на Гаваях розбився «Блекхоук». П’ятеро трупів. Знаєте, скільки місій провалилося тому, що ми на кілька годин чи днів розминулися з ворогом? Правильне місце, неправильний час? Вони будуть дивитися на крісло як на інструмент, який дозволить командирам редагувати хід війни.
— А як ви не зійдетеся в поглядах на використання крісла?
— Так і станеться. — Шоу прикінчує пляшку. Він розстібає комір, розпускає краватку. — Не хочу вас лякати, але не тільки Міністерство оборони хотіло б використовувати крісло. ЦРУ, АНБ, ФБР — усі ці контори вишикуються в чергу, щойно дізнаються про його існування. Ми — агенція при Міністерстві оборони, і це певною мірою захищає нас, однак усі захочуть посидіти в кріслі.
— Господи! Про нього дізнаються?
— Важко сказати, але уявіть собі, що така технологія з’явилася в Міністерстві юстиції. Вони перетворять країну на фантастичний бойовик.
— Знищте це крісло!
— Гелено…
— Що?! Невже це так складно? Знищте, бо таке почнеться…
— У крісла дуже високий потенціал для добрих справ. І ми це вже довели. Не можна знищувати його через острах перед тим, що може статися.
У квартирі западає тиша. Гелена стискає пальцями шийку холодної запітнілої пляшки пива.
— І який у вас план? — цікавиться вона.
— Ніякого. Поки що. Просто я хотів, щоб ви знали, що буде далі.
День 136Усе починається раніше, ніж вони могли уявити.
Двадцять другого березня Шоу звично заходить до лабораторії, де всі зібралися для обговорення всього найгіршого, що сталося у світі за останню добу, і каже:
— Маємо перше доручення.
— Від кого? — запитує Радж.
— Із самого верху.
— То вони в курсі? — озивається Гелена.
— Так.
Він розгортає теку з червоним штемпелем «Цілком таємно».
— У новинах цього не було. П’ятого січня, сімдесят п’ять днів тому, в районі українсько-білоруського кордону вийшов з ладу та впав винищувач шостого покоління. Вважають, що літак не був цілковито знищений під час падіння, а пілот із високою ймовірністю опинився в полоні. Йдеться про надсекретний «Боїнг» F/A-XX, над яким ще тривають роботи і в якому купа різних наворотів. Ми не хотіли б, щоб ці навороти опинилися в руках у росіян. Мені було доручено відіслати агента в четверте січня, щоб він сповістив мене про аварію. Тоді я звернуся з доповіддю до заступника міністра оборони, і той в робочому порядку віддасть розпорядження про перевірку літака перед вильотом і таку корекцію його маршруту, щоб тримався подалі від російських територій.
— Сімдесят шість днів? — перепитує Гелена.
— Саме так.
— А ви казали їм, — запитує Альберт, — що ми не користуємося кріслом для таких далеких переміщень?
— Не в безапеляційній формі, але так.
— І?
— Відповідь була така: «Виконуйте наказ, курва-мати!»
Двадцять другого березня, о десятій годині ранку, Тімоні відправляють назад у часі.
Об одинадцятій годині шоковані Гелена та решта команди сидять перед телевізором і невідступно стежать за новинами на CNN.
Вони вперше скористалися кріслом, щоб заслати агента аж так далеко в минуле, і, якщо вірити телесюжетам, наслідки були надзвичайними.
Досі феномен хибних спогадів не виходив за відведені рамки, з’являючись тоді, коли мав з’явитися. Інакше кажучи, коли агент змінює часолінію, хибні спогади про хибну часолінію завжди з’являються в момент смерті агента в капсулі.
Проте цього разу, схоже, відбулося зміщення «точок переходу»: вони не стерлися, а посунулися на десяту годину цього ранку — мить останнього використання крісла, коли Тімоні повернулася в часі, щоб попередити Шоу про зниклий винищувач.
Тож, замість згадувати кожну хибну часолінію в момент, коли вона з’являлася, широкий загал сьогодні, о десятій ранку, залпом ковтнув усі ексцеси, відвернуті після четвертого січня, включно з Берклі та смертником у Лондонському метрополітені.
Якщо людина пропускає через себе хибні спогади один по одному впродовж кількох місяців, — навіть тоді це має досить згубні наслідки.
Якщо ж спогади разом атакують усіх, ефект від них зростає в геометричній прогресії.
Наразі медіа мовчать про смерті чи психічні розлади через навалу хибних спогадів.
Однак для Гелени це суворе попередження: її машина надто небезпечна, а наслідки її використання — непрогнозовані, тож краще, щоб ніхто не знав про неї.
День 140Шоу ще має повне право втручатися в цивільні трагедії, проте їхня робота дедалі більше набуває мілітарного відтінку.
На этой странице вы можете бесплатно читать книгу Рекурсія - Крауч Блейк бесплатно.
Похожие на Рекурсія - Крауч Блейк книги
- Волны. Сэнп - Алла Марковская - Научная Фантастика
- Белка в колесе - Анатолий Бурак - Научная Фантастика
- Увлечение герцога - Барбара Картленд - Научная Фантастика
- Встретимся на пристани - Джени Крауч - Научная Фантастика
- Крауч-энд - Стивен Кинг - Научная Фантастика
- Галопом по хард-року - Андрей Легостаев - Научная Фантастика
- Коридор Времени - Екатерина Спасская - Научная Фантастика
- Коридор судьбы - Андрей Легостаев - Научная Фантастика
- Черный коридор - Майкл Муркок - Научная Фантастика
- Холодная кровь [СИ] - Анатолий Радов - Научная Фантастика